Jeśli chcesz być informowany/a na bieżąco o wydarzeniach prosto z Homo Faber, zapisz się do naszego newslettera.
Strona główna > Warto poczytać > Teksty > Polacy Ukraińcy. Mity, plotki i fake news'y
PL / UA
PL
I prawda, i nie prawda. Po pierwsze warto wspomnieć, że mimo, iż obecność Ukrainek i Ukraińców w Polsce utrzymuje się od długiego już czasu (ponad 20 lat) to jednak dynamiczny przyrost migracji z Ukrainy po 2013 roku nie da się porównać z jakąkolwiek inną dotychczasową migracją na teren Polski od 30 lat. Ta zmiana wynika z różnych powodów: Polska wdrożyła u siebie prawo pozwalające na łatwiejsze zatrudnianie obcokrajowców, utrzymujący się kryzys ekonomiczny w Ukrainie oraz wojna na południu i wschodzie Ukrainy – to te sprawy traktowane łącznie spowodowały napływ migrantów do Polski.
Jest też i inna przyczyna, można ją nazwać pierwotną: jest nią rosnące w Polsce zapotrzebowanie na pracowników. Firmy rozwijają się szybko, rośnie polski eksport, jednocześnie część Polaków wyjechała do zachodniej Europy w poszukiwaniu lepszych warunków do życia. Specjaliści zajmujący się rynkiem pracy w Polsce utrzymują, że dotąd (połowa 2018) nie zaobserwowano wpływu zwiększonej migracji na wzrost bezrobocia (a więc odbieranie pracy Polakom przez Ukraińców). Migracji towarzyszy jednak inne zjawisko związane z polskim rynkiem pracy. Specjaliści są przekonani, że napływ migrantów w pewnym stopniu hamuje wzrost płac w Polsce. Mimo, że trudno ocenić skalę tego wpływu, to bez wątpliwości ma on miejsce. Wiąże się z tym jednak dodatkowa sprawa gospodarcza. Większość polskich przedsiębiorców produkujących i eksportujących swoje produkty funkcjonuje na rynkach z bardzo niską marżą (np. produkcja na zlecenie). Dlaczego to ważny czynnik w naszych rozważaniach? Dlatego, że cześć z nich (choć pewnie nie wszyscy) gdyby była skazana na polski rynek pracy (bez migrantów ze wschodu) to nie miałaby miejsca w swoich kosztorysach na istotne podniesienie płac a klienci nie pozwoliliby im na podniesienie cen. To właśnie tej pułapce ekonomicznej obecny rząd próbuje stawić czoło deklarując aktywizację innowacyjnych branż. Wiadomo jednak, że zmiana struktury gospodarki Polski (o ile się uda) potrwa dekady, a pracownicy gotowi pracować za obecne niewysokie stawki są potrzebni tu i teraz. Można więc powiedzieć, że pracownicy z Ukrainy częściowo ratują konkurencyjność kosztową sporej części polskiego przemysłu, jednocześnie opóźniając oczekiwany wzrost płac w kraju.
Witold Horowski
Witold Horowski — od 2011 prowadzi działalność społeczną jako prezes Stowarzyszenia Społeczno-Kulturalnego Polska-Ukraina, a od 2012 jako Konsul Honorowy Ukrainy w Poznaniu. Bliska jest mu idea budowania więzi między naszymi krajami na wielu poziomach: samorządowym, społecznym, gospodarczym i kulturalnym. Zawodowo od 20 lat doradca biznesowy specjalizujący się w konsultingu strategicznym i zarządczym, jest współwłaścicielem firmy STRATEX. Pomagał projektować i wdrażać strategie i systemy zarządzania wielu polskim i zagranicznym organizacjom.
UA
Українці забирають у поляків роботу і утримують низькі ставки за робочу годину
І правда, і неправда. По-перше, варто згадати, що незважаючи на те, що присутність українок і українців у Польщі тримається вже довший час (понад 20 років), то, однак, динамічний приріст міграції з України після 2013 року не порівняти з будь-якою іншою дотеперішньою міграцією на територію Польщі за тридцять років. Це виникає з різних причин: Польща ввела у себе закони, які передбачають простіші умови працевлаштування іноземців, економічна криза, яка не зникає, в Україні, та війна на півдні й сході України – це ті справи, які спричинили наплив мігрантів до Польщі.
Є також інша причина, її можна назвати первинною – це постійно зростаюча потреба працівників у Польщі. Фірми розвиваються швидко, зростає польський експорт, рівно з тим, частина поляків виїхали до Західної Європи у пошуках кращих умов життя. Спеціалісти, які займаються ринком праці в Польщі, говорять, що досі (середина 2018) не було впливу збільшеної міграції на зростання безробіття (а, отже, забирання українцями роботи у поляків). Однак, поряд із міграцією є інше явище, яке пов’язане з польським ринком праці. Незважаючи на те, що важко оцінити рівень цього впливу, то, без сумніву, воно має місце. З цим пов’язана додаткова економічна справа. Більшість польських підприємців, які виробляють та експортують свої продукти, функціонують на ринках з дуже низьким запасом (наприклад, виробництво на замовлення). Чому це важливий чинник у наших розважаннях? Тому, що частина з них (хоча, мабуть, не всі), коли б була приречена на польський ринок праці (без мігрантів зі сходу), то не мала б місця у своїх кошторисах на вагоме підняття зарплат, а клієнти не дозволили б їм на підняття цін. Це, власне, з цією економічною пасткою польський уряд зараз старається боротися, декларуючи активізацію інноваційних галузей. Однак, відомо, що зміна структури економіки Польщі (оскільки це вдасться) триватиме декади, а працівники, які будуть готові працювати за теперішні невисокі ставки, потрібні вже і зараз. Тому, можна сказати, що працівники з України частково рятують коштовну конкурентність значної частини польської промисловості, водночас пригальмовуючи очікуваний зріст зарплат у країні.
Вітольд Горовський
Вітольд Горовський – з 2011 року веде громадську діяльність як голова Суспільно-Культурного товариства «Польща–Україна», а з 2012 року – як Почесний консул України у Познані. Йому близька ідея побудови контактів між нашими країнами на багатьох рівнях: самоврядування, громадському, економічному й культурному. Професійно, двадцять років – бізнес-радник, який спеціалізується у стратегічному та управлінському консалтингу, співвласник фірми STRATEX. Допомагав проектувати та впроваджувати стратегії й системи управління для багатьох польських і закордонних організацій.
Komentarze
Ukraińcy zabierają Polakom pracę i utrzymują niskie stawni za roboczogodzinę
(2019-04-03)PL / UA
PL
I prawda, i nie prawda. Po pierwsze warto wspomnieć, że mimo, iż obecność Ukrainek i Ukraińców w Polsce utrzymuje się od długiego już czasu (ponad 20 lat) to jednak dynamiczny przyrost migracji z Ukrainy po 2013 roku nie da się porównać z jakąkolwiek inną dotychczasową migracją na teren Polski od 30 lat. Ta zmiana wynika z różnych powodów: Polska wdrożyła u siebie prawo pozwalające na łatwiejsze zatrudnianie obcokrajowców, utrzymujący się kryzys ekonomiczny w Ukrainie oraz wojna na południu i wschodzie Ukrainy – to te sprawy traktowane łącznie spowodowały napływ migrantów do Polski.
Jest też i inna przyczyna, można ją nazwać pierwotną: jest nią rosnące w Polsce zapotrzebowanie na pracowników. Firmy rozwijają się szybko, rośnie polski eksport, jednocześnie część Polaków wyjechała do zachodniej Europy w poszukiwaniu lepszych warunków do życia. Specjaliści zajmujący się rynkiem pracy w Polsce utrzymują, że dotąd (połowa 2018) nie zaobserwowano wpływu zwiększonej migracji na wzrost bezrobocia (a więc odbieranie pracy Polakom przez Ukraińców). Migracji towarzyszy jednak inne zjawisko związane z polskim rynkiem pracy. Specjaliści są przekonani, że napływ migrantów w pewnym stopniu hamuje wzrost płac w Polsce. Mimo, że trudno ocenić skalę tego wpływu, to bez wątpliwości ma on miejsce. Wiąże się z tym jednak dodatkowa sprawa gospodarcza. Większość polskich przedsiębiorców produkujących i eksportujących swoje produkty funkcjonuje na rynkach z bardzo niską marżą (np. produkcja na zlecenie). Dlaczego to ważny czynnik w naszych rozważaniach? Dlatego, że cześć z nich (choć pewnie nie wszyscy) gdyby była skazana na polski rynek pracy (bez migrantów ze wschodu) to nie miałaby miejsca w swoich kosztorysach na istotne podniesienie płac a klienci nie pozwoliliby im na podniesienie cen. To właśnie tej pułapce ekonomicznej obecny rząd próbuje stawić czoło deklarując aktywizację innowacyjnych branż. Wiadomo jednak, że zmiana struktury gospodarki Polski (o ile się uda) potrwa dekady, a pracownicy gotowi pracować za obecne niewysokie stawki są potrzebni tu i teraz. Można więc powiedzieć, że pracownicy z Ukrainy częściowo ratują konkurencyjność kosztową sporej części polskiego przemysłu, jednocześnie opóźniając oczekiwany wzrost płac w kraju.
Witold Horowski
Witold Horowski — od 2011 prowadzi działalność społeczną jako prezes Stowarzyszenia Społeczno-Kulturalnego Polska-Ukraina, a od 2012 jako Konsul Honorowy Ukrainy w Poznaniu. Bliska jest mu idea budowania więzi między naszymi krajami na wielu poziomach: samorządowym, społecznym, gospodarczym i kulturalnym. Zawodowo od 20 lat doradca biznesowy specjalizujący się w konsultingu strategicznym i zarządczym, jest współwłaścicielem firmy STRATEX. Pomagał projektować i wdrażać strategie i systemy zarządzania wielu polskim i zagranicznym organizacjom.
UA
Українці забирають у поляків роботу і утримують низькі ставки за робочу годину
І правда, і неправда. По-перше, варто згадати, що незважаючи на те, що присутність українок і українців у Польщі тримається вже довший час (понад 20 років), то, однак, динамічний приріст міграції з України після 2013 року не порівняти з будь-якою іншою дотеперішньою міграцією на територію Польщі за тридцять років. Це виникає з різних причин: Польща ввела у себе закони, які передбачають простіші умови працевлаштування іноземців, економічна криза, яка не зникає, в Україні, та війна на півдні й сході України – це ті справи, які спричинили наплив мігрантів до Польщі.
Є також інша причина, її можна назвати первинною – це постійно зростаюча потреба працівників у Польщі. Фірми розвиваються швидко, зростає польський експорт, рівно з тим, частина поляків виїхали до Західної Європи у пошуках кращих умов життя. Спеціалісти, які займаються ринком праці в Польщі, говорять, що досі (середина 2018) не було впливу збільшеної міграції на зростання безробіття (а, отже, забирання українцями роботи у поляків). Однак, поряд із міграцією є інше явище, яке пов’язане з польським ринком праці. Незважаючи на те, що важко оцінити рівень цього впливу, то, без сумніву, воно має місце. З цим пов’язана додаткова економічна справа. Більшість польських підприємців, які виробляють та експортують свої продукти, функціонують на ринках з дуже низьким запасом (наприклад, виробництво на замовлення). Чому це важливий чинник у наших розважаннях? Тому, що частина з них (хоча, мабуть, не всі), коли б була приречена на польський ринок праці (без мігрантів зі сходу), то не мала б місця у своїх кошторисах на вагоме підняття зарплат, а клієнти не дозволили б їм на підняття цін. Це, власне, з цією економічною пасткою польський уряд зараз старається боротися, декларуючи активізацію інноваційних галузей. Однак, відомо, що зміна структури економіки Польщі (оскільки це вдасться) триватиме декади, а працівники, які будуть готові працювати за теперішні невисокі ставки, потрібні вже і зараз. Тому, можна сказати, що працівники з України частково рятують коштовну конкурентність значної частини польської промисловості, водночас пригальмовуючи очікуваний зріст зарплат у країні.
Вітольд Горовський
Вітольд Горовський – з 2011 року веде громадську діяльність як голова Суспільно-Культурного товариства «Польща–Україна», а з 2012 року – як Почесний консул України у Познані. Йому близька ідея побудови контактів між нашими країнами на багатьох рівнях: самоврядування, громадському, економічному й культурному. Професійно, двадцять років – бізнес-радник, який спеціалізується у стратегічному та управлінському консалтингу, співвласник фірми STRATEX. Допомагав проектувати та впроваджувати стратегії й системи управління для багатьох польських і закордонних організацій.
Komentarze
- Brak komentarzy
Portal na którym w tej chwili znajdujesz się został wykonany dzięki dotacji Unii Europejskiej - Środki Przejściowe 2005 (TF2005/017-488.01.01.01) - w ramach projektu Akademia Obywatelska IV realizowanego w roku 2008. Portal, Akademia HF oraz pismo Opornik są jego kontynuacją.